листопад

ІТ право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (четверта міжнародна щорічна конференція)

Атаманчук Н. І. ОПОДАТКУВАННЯ ІТ СФЕРИ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТА ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ

Атаманчук Н. І.,

к. ю. н., доцент, докторант кафедри фінансового права

Університету Державної фіскальної служби України

Поділяємо думку А. Тимошенко [1] про те, що в сучасному глобалізованому світі особливого значення набуває інформаційний продукт, роль якого грунтується на активному використанні передових інформаційних технологій (далі — ІТ). На сьогодні ІТ-індустрія набуває особливого значення для нашої держави. Лише за офіційними даними Держстату у 2019 році українські компанії експортували за кордон ІТ-послуг на загальну суму 2,43 млрд дол. Порівняно з 2018 роком, у 2019 році обсяг експорту українських комп’ютерних послуг зріс на 15 % та на сьогодні становить16 % експорту всіх послуг з України. При цьому за інформацією Асоціації «ІТ України» обсяг сплачених до Державного бюджету України податків тільки за перші шість місяців 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018 року, зріс на 28,9 % (до 6,1 млрд грн), а надходження ЄСВ — на 31,4 % (до 1,89 млрд грн) [2].Водночас, в умовах скорочення податкових надходжень до бюджету внаслідок кризи зумовленої пандемією COVID-19, запропоновані податкові нововведення, в тому числі і для галузі ІТ.

Огляд та дослідження наукової літератури свідчить про те, що податкове регулювання послуг ІТ-технологій є предметом дискусій та обговорення багатьох вчених, а саме: А. Тимошенко [1 ], Н. Борейко [10], Н. Мусієнко [5], Н. Параниці [10] та ін. Однак, постійні зміни податкового законодавства, а також вивчення світової та європейської практики оподаткування спричиняють необхідність здійснення подальших наукових досліджень у зазначеному напрямі.

Необхідно зазначити, що оподаткування для суб’єктів IT-індустрії передбачає вибір між загальною систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток та спрощеною системою оподаткування зі сплатою єдиного податку. Відповідно п. 26¹ підрозділу 2 р. XX Податковий кодекс України тимчасово, до 1 січня 2023 року, від оподаткування податку на додану вартість звільняють: операції з постачання програмної продукції; операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами 2-7 пп. 14.1.225 ПКУ [3]. Листом Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики № 04-27/10-360(102508) від 29.05.2019 щодо застосування звільнення від оподаткування податком на додану вартістьроз’яснюються особливості такого звільнення [4]. Водночас, прийняті зміни не вирішили усіх питань, з якими зіштовхується ІТ-бізнес при оподаткуванні ПДВ, залишаючи проблеми, що потребують додаткових роз’яснень контролюючих органів. На думку Н. Мусієнко викликає хвилювання не стільки законодавче закріплення звільнених від оподаткування ПДВ операцій, скільки категоризація фактично надаваних послуг відповідно до видів програмної продукції, визначених ПК України як таких, що підпадають під звільнення від оподаткування ПДВ [5].

На сьогодні Верховною Радою України зареєструвано пакет законопроєктів для ІТ–сфери: №3979 «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні» [6], № 3933 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інформаційних технологій [7] та № 3933-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні) [8].

Проектом №3979 передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії: особливий режим оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії відповідно до податкового законодавства; особливий режим оподаткування працівників ІТ-індустрії щодо їх доходів у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї платежів відповідно до податкового законодавства; можливість обрання контрактної форми трудового договору при оформленні трудових відносин між суб’єктами ІТ-індустрії та їх працівниками [6].

Головною метою законопроекту № 3933 є досягнення Україною протягом найближчих років європейського та світового лідерства в індустрії інформаційних технологій. Законопроект спрямований на підвищення рівня конкурентоспроможності та привабливості для іноземних та вітчизняних замовників індустрії інформаційних технологій України шляхом встановлення для ІТ – компаній на період з 01.01.2021 по 31.12.2030 року особливостей оподаткування, а саме: податкового навантаження на зарплати найманих працівників на рівні 10% (5% податку на доходи фізичних осіб (замість 18%) + 5% єдиного соціального внеску (замість 22%) + звільнення від сплати військового збору); до прибутків суб'єкта індустрії застосовуються ставка податку на прибуток з коефіцієнтом 0,5, що становить 9% [7].

Проектом № 3933-1 передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії запровадження оподаткування: заробітної плати та прирівняних до неї платежів працівників ІТ індустрії на 5% податку з доходів фізичної особи та 5% єдиного соціального внеску (за умови, якщо сума єдиного внескубуде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску); податком на прибуток підприємств лише ряду операцій юридичної особи, таких як, зокрема: виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаним осіб, або нерезидентів, зареєстрованих в державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями; надання фінансової допомоги не платнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній особі, або не пов’язаній особі, що залишається не повернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків); операції з безоплатного надання майна не платнику податку (крім окремих випадків); виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства); виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках [8].На думку законотворців вже в 2021 році завдяки запровадженню стимулюючих заходів для ІТ-індустрії, передбачених законопроектом, очікується створення близько 80 000 нових робочих місць; до 2025 року очікується зростання ринку креативної індустрії до $11,8 млрд (в 2019 році він становив $ 6,2 млрд) [8].

Як зауважує О. Куничак [9], новий пакет законопроєктів виглядає привабливіше за попередні пропозиції податкових новацій для ІТ-сфери. Проте, на думку практика, аби ініціатива повною мірою запрацювала та охопила більшу частку української ІТ-індустрії,необхідно додати ряд поправок до чинної редакції, адже зафіксовані наразі норми не враховують потреби найбільшої частки ринку нашого ІТ – її сервісної частини.

На думку А. Тимошенко [1, с. 51], для вирішення існуючих проблем необхідно: удосконалити вітчизняну систему оподаткування, яка буде чітко регламентувати обов'язковість елементів оподаткування у сфері послуг ІТ-технологій, враховуючи позитивний практичний досвід конкуруючих країн у даній галузі; розробити податкові уніфіковані норми та стандарти, які б не суперечили фіскальній політиці держав та їх інтересам при оподаткуванні послуг ІТ-технологій; забезпечити впровадження ефективних стимулів для розвитку українських ІТ-технологій та підвищити їх конкурентоспроможності на світовому ринку, забезпечивши проведення системного моніторингу економічної ефективності; підвищити імідж України як ІТ-країни, привабливої для розміщення інвестицій, створивши прозорі правила для залучення нових інвесторів та замовників; зменшити ставки податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску для ІТ-галузі, що сприятиме виведенню з тіні заробітних плат ІТ-працівників, що, у свою чергу, позитивно позначилося б на обсязі податкових надходжень до державного бюджету України; забезпечити зростання кількості користувачів програмної продукції та сприяти, через заходи фіскальної політики, розвитку підприємницької діяльності з метою збільшення податків до бюджету країни; створити відповідне мотиваційне поле, у тому числі пільгові умови оподаткування послуг ІТ-технологій, на основі зарубіжного досвіду, який би мав успіх у практичному пристосуванні до вітчизняних економічний умов.

На думку інших учених [10, с. 150-151] суттєвим послабленням впливу кризи на суб’єктів електронної комерції може стати зниження ставки ПДВ на окремі види діяльності у сфері ІТ- технологій, які на сучасному етапі є найбільш затребуваними (наприклад розроблення програмного забезпечення для надання послуг онлайн (онлайн- освіта, онлайн-медицина, онлайн-зайнятість тощо). Державною підтримкою може стати й збільшення (до 50 %) частки авансових платежів для суб’єктів електронної комерції, що задіяні у забезпеченні постачання товарів (робіт, послуг) для потреб держави на період подолання наслідків пандемії.

Дійсно, успішному розвитку ІТ-індустрії в Україні передує вирішення існуючих проблем цієї галузі у питаннях оподаткування та оформлення трудових відносин з працівниками ІТ компаній. Вважаємо, що саме сприятливий режим оподаткування призведе як до зростання обсягів виробництва IT-індустрії, так і для виходу українських програмістів на міжнародні ринки та залучення іноземних інвесторів, досягнення Україною лідерства в індустрії інформаційних технологій, а також зростання частки ІТ індустрії у загальному ВВП держави.

Cписок використаних джерел

Тимошенко А. О. Оподаткування послуг в ІТ-сфері: проблеми та перспективи. Економіка та держава. 2018. № 4. С. 46–52.
Тенденції ІТ-оподаткування: COVID-19, ФОП та BEPS. URL: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100017754-tendentsiyi-it-opodatkuvannya-covid-19-fop-ta-beps(дата звернення: 01.11.2020).
Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5748. (дата звернення: 20.10.2020).
Лист Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики № 04-27/10-360(102508) від 29.05.2019 щодо застосування звільнення від оподаткування податком на додану вартість. URL: https://taxlink.ua/ua/tax_explained/list-komitetu-verhovnoi-radi-ukraini-z-pitan-podatkovoi-ta-mitnoi-politiki-04-2710-360102508-vid-29052019/#hcq=YOKBKfs. (дата звернення: 01.11.2020).
Мусієнко Н. Податок на додану вартість в ІТ. Юридчна газета. №19-20 (621-622)URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/podatok-na-dodanu-vartist-v-it.html. (дата звернення: 20.10.2020).
Проект Закону про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні № 3979 від 11.08.2020. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69670. (дата звернення: 01.11.2020).
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інформаційних технологій № 3933 від 23.07.2020. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=69599. (дата звернення: 01.11.2020).
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні) № 3933-1 від 10.08.2020. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=69669. (дата звернення: 01.11.2020).
Куничак О. Оподаткування ІТ-індустрії: що пропонує влада і як на це реагує бізнес. URL: https://eba.com.ua/opodatkuvannya-it-industriyi-shho-proponuye-vlada-i-yak-na-tse-reaguye-biznes/(дата звернення: 01.11.2020).
Борейко Н. М., Параниця Н. В. Напрями підтримки суб’єктів господарювання у сфері електронної комерції в умовах економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України : зб. матер. ІІІ Науково-практичного круглого столу до Дня науки, 15 травня 2020 р., м. Ірпінь / Мін-во фінансів України, Ун-т ДФС України, Наук.-дослід ін-т фіскальної політики. – Ірпінь : НДІ фіскальної політики, 2020. С. 149–151.