ІТ право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (четверта міжнародна щорічна конференція)

Уварова Н.

д.ю.н., доцент,

доцент кафедри кримінального процесу

Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ

Сьогодні в Україні відбуваються процеси, спрямовані на широке впровадження ІТ-технологій у практику діяльності органів публічної адміністрації. З огляду на це можна спостерігати більші чи менші досягнення «діджиталізації» в Україні, залежно від сфери суспільного життя де знаходять прояв такі зміни.

Безумовно, економічний добробут держави пов’язаний із належною правовою регламентацією трудових відносин в Україні, орієнтиром на права працівників та гарантії їх захисту.

Правове забезпечення трудових відносин в Україні можна вважати доволі консервативним, що обумовлено чинністю Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі – КЗПП) [1]. Незважаючи на численні зміни і доповнення, вказаний кодифікований акт фактично не торкається інформаційних технологій. Так, лише у статті 153 «Створення безпечних і нешкідливих умов праці» цього Кодексу йде мова про те, що власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників [1].

На нашу думку, вплив ІТ-технологій на трудові правовідносини в Україні має формуватися з урахуванням двох напрямків: впровадження ІТ-новацій у традиційні трудові відносини та правове регулювання трудових відносин у ІТ-сфері.

Слід погодитись із В. Медведєвою, що сучасні інформаційні технології нерозривно пов’язані з комп’ютеризацією найважливіших, трудомістких процесів і насамперед – процесу управлінського, який все більше залежить від використання комп’ютерної та іншої телекомунікаційної техніки. Зростаюче значення новітніх інформаційних технологій потребує високої технологічної підготовки персоналу, а також значних витрат, пов’язаних з використання наукомісткої техніки. Впровадження новітніх інформаційних технологій неможливо уявити без створення належної програмно-технологічної бази, що має забезпечувати все більший обсяг процесів суспільної діяльності [2].

Щодо впровадження ІТ-технологій у трудові відносини, сьогодні постає проблема забезпечення прав окремих категорій працівників, зайнятих дистанційно. З урахуванням карантинних обмежень це стає все більш актуальним, адже протидія поширенню COVID-19,призвела до переведення частини спеціалістів на дистанційну роботу. У цьому аспекті, О. Макогон зазначає, що основним питанням тут лишається оформлення трудових відносин з такими співробітниками, що пов’язано із недоліками вітчизняного трудового законодавства. Найбільш проблемним видається укладення трудового договору між роботодавцем і таким співробітником. При цьому роботодавцеві також необхідно встановити зв’язок з таким співробітником, забезпечувати йому необхідні умови для праці та здійснювати контроль за виконанням дорученої роботи [3].

Відповідно до частини 9 статті 60 «Гнучкий режим робочого часу» КЗПП, дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором [1].

В цілому можна зробити висновок про те, що ІТ-технології спрямовані на оптимізацію трудових відносин. Завдяки їх впровадженню спрощується весь процес взаємин між працівником і працедавцем (цифрові підписи, оформлення та звільнення, документообіг, контроль робочого часу тощо).

З іншого боку, сьогодні виникає потреба більш ефективного правового регулювання трудових відносин у ІТ-сфері. Тут варто згадати Указ Президента України від 03.09.2020 № 371/2020 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні», прийнятий з метою створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії та реалізації інвестиційного потенціалу України у сфері інформаційних технологій [4].

Правове регулювання діяльності ІТ-фахівців має власну специфіку. З цього приводу В. Гудій зауважує, що праця програміста, WEB-дизайнера, HTML-редактора відрізняється від праці менеджера. Різниця полягає у розробці/створенні IT‑спеціалістами продукту, який може продаватися як товар та бути об’єктом інтелектуальної власності. Тому доречним є врегулювання між роботодавцем та працівником питань здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, до створення якого планується долучити такого працівника. В більшості випадків саме цій частині приділяється увага власників компаній. Зважаючи на те, що IT‑спеціалісти є креативними працівниками, достатньо часто для їх утримання на роботі/на посаді роботодавець пропонує більш лояльні умови, ніж іншому персоналу. Тут необхідним є правильне юридичне оформлення таких лояльних умов. Наприклад, IT‑працівникам дозволяється робота вдома, надається додаткова відпустка та більше годин для обідньої перерви, пропонуються соціальні пакети. Подібні умови праці дестабілізують працівників, внаслідок чого непоодинокі випадки порушення трудових обов’язків саме ІТ‑спеціалістами через відсутність трудової дисципліни. Тому роботодавцям рекомендується розробити локальні нормативні акти, враховуючи специфіку роботи ІТ‑спеціалістів, що допоможе уникнути порушень трудових прав таких працівників, а також мінімізує ризики зловживань працівниками [5].

У свою чергу, В. Курілко відмічає, що у разі необхідності залучення ІТ-спеціаліста, першочергово необхідно визначити мету такого залучення. Якщо компанія потребує ІТ-спеціаліста, який буде відповідальний за забезпечення ведення безпечної діяльності компанії на постійній основі, в цьому випадку укладення трудового договору є доцільнішим. Проте, якщо ж компанія зацікавлена в розробці певного продукту, то укладення цивільно-правового договору буде правильним рішенням [6].

Таким чином, сьогодні можна спостерігати все більш потужний вплив ІТ-технологій на трудові правовідносини, що є характерним як для України, так і відповідає сучасним світовим тенденціям. Збільшення ролі кіберпростору та комп’ютеризації трудової діяльності вимагають оперативного впровадження новацій у законодавство, але норми трудового права України поки що недостатньо відповідають сучасним реаліям і потребам ІТ-сфери.

Список використаної літератури:

1. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10.12.1971 № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print (дата звернення 22.11.2020)
2. Медведєва В. Новітні технології як важливий чинник у розвитку інформаційного суспільства. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3075:novitni-tekhnologiji-yak-vazhlivij-chinnik-u-rozvitku-informatsijnogo-suspilstva&catid=81&Itemid=415 (дата звернення 22.11.2020)
3. Пашковська Т. ІТ-інструменти у трудових відносинах: можливості є, законів – немає. Юридична газета Online № 42 (540). URL: https://yur-gazeta.com/publications/events/itinstrumenti-u-trudovih-vidnosinah-mozhlivosti-e--zakoniv--nemae.html (дата звернення 22.11.2020)
4. Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні Указ Президента України від 03.09.2020 № 371/2020 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371/2020/print (дата звернення 22.11.2020)
5. Гудій В. Трудові відносини з ІТ‑спеціалістами: працевлаштування, режим роботи, іноземні фахівці. Юридична газета Online № 27 (681) URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/trudovi-vidnosini-z-itspecialistami-pracevlashtuvannya-rezhim-roboti-inozemni-fahivci.html (дата звернення 22.11.2020)
6. Курілко В. Особливості трудових відносин в ІТ-сфері. URL: https://home.kpmg/ua/uk/home/media/press-releases/2019/06/osoblyvosti-trudovykh-vidnosyn-v-it-sferi.html (дата звернення 22.11.2020)