Укр. Eng.
вхід нагадати пароль
Вхід
Увійдіть через соцмережі
Надіслати
Стати учасником
Надіслати
За прізвищем учасника За ключовим словом
Пройти реєстрацію
або увійти через соцмережі
  • Асоціація
    • Учасники
    • Реєстрація
    • Заходи
    • Меморандум
  • Конференції
    • Заявка на участь
    • Матеріали конференцій, що відбулися
  • Журнал
    • Вимоги до статей та заявка
    • Статті
  • Блог науковця
    • Блог Романа Радейка
    • Блог Дмитра Лозовицького
    • Блог Юрія Звіра
    • Блог Львівського центру медіації
    • Блог Ірини Щирби
    • Блог Ігора Забокрицького
  • Бібліотека
    • Монографії
    • Посібники
    • Електронні журнали та конференції
    • Книги
    • Дисертації
    • Тези та наукові статті
    • Лекції
    • Доповіді
    • Переклади
  • Науково-дослідна лабораторія
    • Консалтинг
    • Наукові проекти
    • Гранти
    • МВА-освіта
  • Контакти
Конференції
27
листопад

ІТ право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (четверта міжнародна щорічна конференція)

Лебєдєва Н. МОБІЛЬНІ ПЛАТЕЖІ: ДОСВІД КИТАЮ

 

Лебєдєва Н. А.,

PhD in cultural studies of the International Open University

старший викладач іноземної мови 

кафедри готельно-ресторанного бізнесу та іноземних мов, 

Херсонський державний аграрно-економічний університет

 

 

В умовах розвитку сучасного суспільства, коли наша країна опинилась у контексті глобальної проблеми людства − COVID-19, особливої актуальності набуває вдосконалення системи електронних платежів, зокрема мобільних. Так, Національним Банком України було підготовлено звернення до громадян щодо утримання від відвідування банків та переходу на он-лайн-платежі [3]. Дійсно, це дієва пропозиція, оскільки мінімізує ризики підвищення захворюваності населення на COVID-19. Отже, розрахунки засобом мобільних телефонів та смартфонів, що відомі як мобільні платежі заслуговують уваги сучасної наукової думки. 

 

Розвитку систем он-лайн платежів присвячено достатньо наукових досліджень українських вчених. Так, Я. В. Бахарєва [1] досліджувала мобільний банкінг як перспективний напрям розвитку банківських інформаційних систем, практику використання безконтактних платежів в Україні та світі описали  Л. П. Бондаренко, Н. Б. Ярошевич, А. Б. Тарабінович [2]. О. А. Князєва, Н. І. Осеньчук звернули увагу на тенденції та перспективи розвитку безготівкових платежів в Україні [4]. Особливостям платіжного середовища систем електронної комерції в Україні присвятив своє дослідження Н. П. Юрчук [5]. О. І. Шалева працювала над вивченням організації і розвитку мобільної комерції в умовах становлення глобального інформаційного простору [6]. Трансформації банківського платіжного бізнесу під впливом фінтех-інновацій присвячено дослідження А. І. Шкляр [7]. 

 

Як наслідок швидкого зростання кількості користувачів смартфонів, а також зростання програм мобільного Інтернету, до мобільних платежів зосереджується все більше уваги по всьому світі. Хоча мобільний платіж згадували як дослідники, так і практики як одну з найкращих мобільних програм та категорій послуг протягом останніх десяти років, розвиток цієї послуги різниться в залежності від країни та її економічного розвитку. 

 

У різних країнах застосовуються різні технології та бізнес моделі, засновані на власних реаліях. У науковців виникло питання, чи буде мобільний платіж життєздатним у Китаї. Китай має найбільшу в світі базу мобільних абонентів: кількість абонентів мобільного зв'язку в Китаї "станом на серпень 2013 року становила 1198 мільйонів. Це число втричі перевищує кількість мобільних абонентів у Сполучених Штатах і вище, ніж усього населення мобільних абонентів у Європі. У Китаї існує велика кількість абонентів мобільного зв’язку та користувачів мобільного Інтернету, а в цілому 3,664 млрд. банківських карток  випущені у Китаї, що вказує на величезний ринок і великий потенціал для майбутнього зростання. Більше того, Китай має всіх важливих потенційних ключових учасників м-платежу: China Mobile, що посідає перше місце у світі, виробників телефонів (таких як HuaWei), фінансові установи / банки (China Union pay − друга за величиною платіжна мережа за вартістю оброблених транзакцій, сторонніх постачальників (таких як Alipay, що підтримується Alibaba, однією з найбільших у світі роздрібної мережі) тощо" [8, c. 269].

 

Мобільні платежі, як інноваційна технологія, мають керуватися взаємодією між ними технологічного поштовху і попиту. Конкуренція за керівництво платформою та контроль ресурсів між різними суб'єктами, що беруть участь у мобільних платежах призводять до конфлікту інтересів. Простежується існування різних платформ мобільних платежів. 

 

Цзе Го, Шахрох Нико і Гаррі Боуман виділяють три основних причини такої конкуренції: "По-перше, актори змагаються за лідерство. Актори в м-оплаті від різних галузей в основному є гігантами у своїй галузі, і вони бажають поширити своє лідерство на послуги м-платежів. По-друге, основні суб'єкти не в змозі домовитись про розподіл критично важливих ресурсів (таких як замовники відносин). По-третє, актори намагаються зберегти переговорну силу, контролюючи ключове значення  елементів приєднання до системи м-платежів [8, c. 269]. 

 

Науковці поставили завдання − дати уявлення про розробку життєздатної бізнес-моделі для сплати платежів, що підходить для національних умов Китаю, які можуть забезпечити стійке впровадження, що веде до проходження переломного моменту для створення критичної маси користувачів. Вони дослідили цю проблему з точки зору операторів мобільних мереж, які були активними учасниками еволюції мобільних платежів, і ведуть деякі з найбільш успішних глобальних платіжних ініціатив. Було використано змішаний метод, який поєднав кількісні та якісні дослідження.  В Китаї було проведено опитування з метою виявлення проблеми дизайну стосовно життєздатного бізнесу моделі послуги м-платежів. Далі проведено глибокі інтерв’ю з експертами та менеджерами, які працюють у даній сфері, щоб отримати глибше розуміння того, як здійснюється платіжний бізнес та які моделі можна розвивати далі [8].

 

Цзе Го, Шахрох Нико та Гаррі Боуманом було виявлено, що визначення мобільного платежу можуть бути такими, що мають два елементи взагалі: акцент на пристроях для здійснення платежу (мобільні пристрої) та функції платежів (переказ грошової вартості). Основні відмінності полягають у технології, що використовується (бездротова або інші комунікаційні технології) для здійснення м-платежу та процесу оплати (ініціювання, авторизація та підтвердження). Отже, згадані науковці надають таке визначення: "М-платіж − це транзакція з грошовою вартістю послуг чи товарів за допомогою мобільного пристрою (наприклад, мобільного телефону, смартфону, персонального цифрового помічника або будь-якого бездротового пристрою) для ініціації, авторизації та підтвердження платіжних процесів із використанням бездротових або інших комунікаційних технологій" [8, c. 271].

 

Вчені запропонували систему класифікації, що включає проблеми, пов'язані з користувачем, розвиток теорії та правові / етичні питання, пов'язані з технологіями проблеми, пов'язані з системами (з точки зору одного чи кількох постачальників, бізнес-моделі), випадки та додатки (використання м-платежів у певному полі, порівняння різних способів оплати) [8, c. 271].

 

Бізнес-модель для мобільних платежів у Китаї зосереджуються на технологічних та споживчих аспектах. Бізнес-моделі використовувались, щоб продемонструвати, як компанії створюють і фіксують цінність з технологічних інновацій, тобто бізнес-модель як "архітектура потоків товарів, послуг та інформації, включаючи опис різних суб’єктів бізнесу та їхніх ролей, опис потенційних вигод для різних суб’єктів підприємницької діяльності та опис джерел доходів" [8, c. 272]. Спільним є те, що вони зосереджуються на реалізації стратегії, створення та фіксація вартості клієнта, сегментація клієнтів (цільові групи), відносини та канали, організовуючи ресурси, можливості та активи разом з партнерами, враховуючи витрати та доходи. Все це забезпечує системний підхід щодо виявлення критичних проблем, пов’язаних із послугами, які надаються мережевими організаціями. 

 

Загалом послуги створюють цінність для споживачів. Цікавим аспектом, на погляд авторки тез, є те, що брендинг, тобто розпізнавання бренду цільовою групою використовується для збільшення видимості послуги на ринку та повідомлення про її надійність. Довіра відіграє вирішальну роль в успіху платежу. "Впровадження системи безпеки значно впливає на довіру кінцевих користувачів. Безпека, конфіденційність та довіра відіграють вирішальну роль в успіху м-платежів. Пропозиція послуги та вартість, що створює значний вплив, має виконання технічних функціональних можливостей. Якість інформації, якість послуг мають сильний вплив на намір клієнтів продовжувати користуватися послугою мобільного платежу. Управління та аналіз профілів користувачів може керувати подальшими стратегіями та сприяти підвищенню лояльності клієнтів"[8, c. 273].

 

Сучасна структура системи платежів у Китаї має три домінуючих гравця: China Mobile, China Unionpay та фінансові установи, тобто банки. Материковий Китай досягає 99% і займає лідируючі позиції на китайському ринку банківських карток. Клієнти та інші організації знайомі з цим і довіряють ринку. Більше того, China Mobile, як провідний постачальник мобільних послуг у материковому Китаї, може похвалитися найбільшою у світі мобільною мережею та найбільша у світі мобільною клієнтською базою, завоювавши довіру клієнтів та інших організацій. Крім того, міжорганізаційна довіра інтенсивно впливає на потенціал сприйняття покупцем технології. Для побудови міжорганізаційної довіри створюється платформа Trust Service Management (Менеджмент сервісу довіри) спільними зусиллями China Mobile та China Unionpay, з метою зміцнити довіру до платіжних системи. Платформа може забезпечити довіру, засновану на характеристиках, з точки зору технології, яка обговорюється детальніше щодо технологічної області. Платформа менеджменту сервісу довіри створена для генерування міжорганізаційної довіри з технологічної точки зору, як China Mobile, так і China Unionpay, так і власне довіри споживачів та репутації у галузі мобільної комерції. Однак продуктивність платформи багато в чому визначає, чи зможе ця послуга м-платежів завоювати довіру клієнтів, що вимагає безперебійної роботи співпраці між China Mobile та China Unionpay [8, c. 283].

 

Що стосується інноваційного досвіду платежів, то для продавців та кінцевих споживачів переваги полягають у порушенні меж платіжних рішень із поступовою інтеграцією Інтернету та оф-лайн платежів, а також досягнення інтеграції декількох платіжних рахунків за допомогою смарт-пристроїв. Експерти зазначають, що всі зацікавлені сторони, що беруть участь у системі мобільних платежів повинні працювати разом, розвивати знання м-платежів та навчати клієнтів. Більше того, якщо нова платіжна послуга може використовувати існуючу інфраструктуру за допомогою вже наявної, а не за допомогою абсолютно нової розробки, що може допомогти клієнтам швидше зрозуміти та адаптуватися до нової послуги [8, c. 283].

 

Результати досліджень розвитку мобільних платежів у Китаї показують, що такі компоненти, як формування довіри споживачів до платіжних послуг, інноваційні платежі, досвід та поширення ринку на нові сегменти, гарантують безпеку та конфіденційність. Профіль користувача вирішує проблеми управління та апаратного забезпечення, що стосуються існуючої інфраструктури, відносин із клієнтом / продавцем, має потенціал для покращення взаємодії з платформою та змогу економії коштів на виявлення шахрайства. Отже, все це є потенціалом мобільних платежів, що також підтримано життєздатною та стійкою бізнес-моделлю, що може бути враховано у вдосконалені Інтернет банкінгу в реаліях української електронної комерції. Вагомою також є роль політики та регулювання економічних відносин.

 

Список використаної літератури

 

  1. Бахарєва Я. В. Мобільний банкінг як перспективний напрям розвитку банківських інформаційних систем. Агросвіт. 2018. №11. С. 48−54.
  2. Бондаренко Л. П., Ярошевич Н. Б., Тарабінович А. Б. Практика використання безконтактних платежів в Україні та світі. Ефективна економіка. 2019. № 2. URL:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6902 (дата звернення: 20.11.2020).
  3. Звернення НБУ: утримайтеся від відвідування банків, переходьте на он-лайн-платежі.URL: https://omr.gov.ua/ua/news/219405/(дата звернення: 22.11.2020).
  4. Князєва О. А., Осеньчук Н. І. Тенденції та перспективи розвитку безготівкових платежів в Україні. Молодий вчений. 2017. № 6 (46). C. 438−442.
  5. Юрчук Н. П. Особливості платіжного середовища систем електронної комерції в Україні. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2017. №6. С. 157−170.
  6. Шалева О. І. Організація і розвиток мобільної комерції в умовах становлення глобального інформаційного простору. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 7. С. 924−929.
  7. Шкляр А. І. Трансформація банківського платіжного бізнесу під впливом фінтех-інновацій. Український соціум. 2018. № 2 (65). С. 131−143.
  8. Jie Guo, Shahrokh Nikou, Harry Bouwman (2015) Business Model for Mobile Payment inChina. International Journal of Systems and Service-Oriented Engineering (IJSSOE) 5(2). 24pp. DOI: 10.4018/IJSSOE.2015040102
#
Новий номер журналу
© 2021 Всі права застережено
Контакти
Головне представництво у м. Львові
+38 050 4317084;
+38 (032) 261-38-07
lozovdmt@gmail.com
вул Стефаника В. 10/4, м. Львов, Украина 79005
Інші представництва
Київ
+38 (044) 272 15 58
info@semperlegal.com
вул. Кудрявський узвіз, 5-Б Київ, 04655, Україна
  • Асоціація
  • Учасники
  • Реєстрація
  • Заходи
  • Меморандум
  • Конференції
  • Заявка на участь
  • Матеріали конференцій, що відбулися
  • Журнал
  • Вимоги до статей та заявка
  • Статті
  • Блог науковця
  • Блог Романа Радейка
  • Блог Дмитра Лозовицького
  • Блог Юрія Звіра
  • Блог Львівського центру медіації
  • Блог Ірини Щирби
  • Блог Ігора Забокрицького
  • Бібліотека
  • Монографії
  • Посібники
  • Електронні журнали та конференції
  • Книги
  • Дисертації
  • Тези та наукові статті
  • Лекції
  • Доповіді
  • Переклади
  • Науково-дослідна лабораторія
  • Консалтинг
  • Наукові проекти
  • Гранти
  • МВА-освіта
  • Контакти
  • Новини
  • Послуги
  • Он-лайн календар заходів
  • Перелік послуг Асоціації